богозневажник

богознева́жник

-а, ч.

Той, хто зневажає Бога, паплюжить його.

Значення в інших словниках

1. богозневажник — богознева́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах