Значення в інших словниках
-
борлак —
А, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. І рветься зойк, високий до нестями, тугими борлаками кобилиць. (ЗД:69); У зашморзі бід аж зайшовся кривий од волання борлак, аж огранням дзеркал заросилася кров! (П-1:33).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
борлак —
-а, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
борлак —
БОРЛА́К, а́, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (С.
Словник української мови у 20 томах
-
борлак —
КАДИ́К (випнута хрящова частина гортані), АДА́МОВЕ Я́БЛУКО, БОРЛА́К розм., БОРЛА́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. На довгій хрящуватій шиї гостро випинається кадик (О.
Словник синонімів української мови
-
борлак —
БОРЛА́К, а́, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Голов., Тополя.., 1965, 307).
Словник української мови в 11 томах
-
борлак —
Борлак, -ка м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Словник української мови Грінченка