борлак
БОРЛА́К, а́, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик.
Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Голов., Тополя.., 1965, 307).
Словник української мови (СУМ-11)БОРЛА́К, а́, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик.
Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Голов., Тополя.., 1965, 307).
Словник української мови (СУМ-11)