бровко —
-а, ч., розм. Собака.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бровко —
БРОВКО́, а́, ч., розм. Собака. Пройшовши відсіль гонів з двоє... Побачили, що ось лежав У бур'яні бровко муругий (І. Котляревський); Приятно [приємно] чуть свого гавкучого бровка, Як станеш близитись до рідного кутка (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
бровко —
БРОВКО́, а́, ч., розм. Собака. Пройшовши відсіль гонів з двоє… Побачили, що ось лежав У бур’яні бровко муругий (Котл., І, 1952, 134).
Словник української мови в 11 томах
бровко —
Бровко, -ка м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. І. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Словник української мови Грінченка