бровко
БРОВКО́, а́, ч., розм. Собака.
Пройшовши відсіль гонів з двоє… Побачили, що ось лежав У бур’яні бровко муругий (Котл., І, 1952, 134).
Словник української мови (СУМ-11)БРОВКО́, а́, ч., розм. Собака.
Пройшовши відсіль гонів з двоє… Побачили, що ось лежав У бур’яні бровко муругий (Котл., І, 1952, 134).
Словник української мови (СУМ-11)