бровка
БРО́ВКА, и, ж. Те саме, що брі́вка².
Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (Гончар, І, 1954, 409);
Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (Ряб., Золототисячник, 1948, 119).
Словник української мови (СУМ-11)БРО́ВКА, и, ж. Те саме, що брі́вка².
Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (Гончар, І, 1954, 409);
Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (Ряб., Золототисячник, 1948, 119).
Словник української мови (СУМ-11)