брокат —
-у, ч. Гаптована або ткана золотом чи сріблом шовкова тканина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брокат —
БРОКА́Т, у, ч. Дорога шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом. “Ця!” – сказала нараз рішучо і добула гладку вовняну суконку, ясно-голубу, обшиту золотим грубим шовковим брокатом (Б.
Словник української мови у 20 томах
брокат —
брока́т (нім. Brokat – парча, з італ. broccato, від лат. brocchus – виступаючий, випуклий) шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом.
Словник іншомовних слів Мельничука