Орфографічний словник української мови

бруньковий

брунькови́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бруньковий — -а, -е. Прикм. до брунька. Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко); Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах