бруньковий

БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до бру́нька.

Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко);

Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бруньковий — брунькови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бруньковий — -а, -е. Прикм. до брунька. Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах