бруньковий

брунькови́й

-а, -е.

Прикм. до брунька.

Бруньковий довгоносик — жук родини довгоносиків; шкідник плодових і ягідних культур.

Значення в інших словниках

1. бруньковий — брунькови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (А. Головко); Зовні брунька покрита цупкими шкірястими бруньковими лусками, які захищають її (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. бруньковий — БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька. Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах