бруньковий
БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька.
Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179).
Словник української мови (СУМ-11)БРУНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бру́нька.
Чути бруньковий дух од верб понад ставом (Головко, II, 1957, 179).
Словник української мови (СУМ-11)