бунтливий

бунтли́вий

прикметник

рідко

Значення в інших словниках

1. бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
2. бунтливий — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Бажан, Роки, 1957, 273).  Словник української мови в 11 томах