бунтливий
БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий.
Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Бажан, Роки, 1957, 273).
Словник української мови (СУМ-11)БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий.
Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Бажан, Роки, 1957, 273).
Словник української мови (СУМ-11)