бунтівниця

бунтівни́ця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бунтівниця — -і. Жін. до бунтівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Молода поетеса-бунтівниця.  Словник української мови у 20 томах
3. бунтівниця — Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к.  Словник української мови в 11 томах
5. бунтівниця — Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница.  Словник української мови Грінченка