Значення в інших словниках
-
бунтівниця —
бунтівни́ця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
бунтівниця —
БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Молода поетеса-бунтівниця.
Словник української мови у 20 томах
-
бунтівниця —
Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бунтівниця —
БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к.
Словник української мови в 11 томах
-
бунтівниця —
Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница.
Словник української мови Грінченка