Значення в інших словниках бунтівниця — бунтівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови бунтівниця — -і. Жін. до бунтівник. Великий тлумачний словник сучасної мови бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Молода поетеса-бунтівниця. Словник української мови у 20 томах бунтівниця — Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.) бунтівниця — Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница. Словник української мови Грінченка