Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бунтівниця

Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бунтівниця — бунтівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. бунтівниця — -і. Жін. до бунтівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Молода поетеса-бунтівниця.  Словник української мови у 20 томах
  4. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к.  Словник української мови в 11 томах
  5. бунтівниця — Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница.  Словник української мови Грінченка