Орфографічний словник української мови

буркотуха

буркоту́ха

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буркотуха — -и. Жін. до буркотун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буркотуха — БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н. Ріка, як і раніш, невдоволено буркотіла, але стару буркотуху ніхто не слухав (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. буркотуха — БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н.  Словник української мови в 11 томах