буркотуха

БУРКОТУ́ХА, и, ж.

Жін. до буркоту́н.

Ріка, як і раніш, невдоволено буркотіла, але стару буркотуху ніхто не слухав (із журн.).

Значення в інших словниках

1. буркотуха — буркоту́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. буркотуха — -и. Жін. до буркотун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буркотуха — БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н.  Словник української мови в 11 томах