Значення в інших словниках
-
буркотуха —
буркоту́ха іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
буркотуха —
БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н. Ріка, як і раніш, невдоволено буркотіла, але стару буркотуху ніхто не слухав (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
буркотуха —
БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н.
Словник української мови в 11 томах