бухкати

бу́хкати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. бухкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що бухати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бухкати — БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бу́хати 1, 2. І знову глухо бухкають розриви (М. Стельмах); Там, де млинок слухняно бухкає, І від олійні тихий струс... (М.  Словник української мови у 20 томах
3. бухкати — див. гриміти  Словник синонімів Вусика
4. бухкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. бухкати — БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бу́хати 1, 2. І знову глухо бухкають розриви (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 530); За ліском бухкали гармати (Панч, В дорозі, 1959, 60).  Словник української мови в 11 томах
6. бухкати — Бухкати, -каю, -єш гл. = бухикати.  Словник української мови Грінченка