бухкання

бу́хкання

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. бухкання — -я, с. Дія за знач. бухкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Наближалися вершники; загула, задвигтіла від бухкання копит земля (із журн.); З .. подвір'я долинуло глухе бухкання сокири: Родіон рубав на кормокухні дрова (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
3. бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах