Значення в інших словниках
-
бухкання —
бу́хкання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
бухкання —
БУ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Наближалися вершники; загула, задвигтіла від бухкання копит земля (із журн.); З .. подвір'я долинуло глухе бухкання сокири: Родіон рубав на кормокухні дрова (Б. Харчук).
Словник української мови у 20 томах
-
бухкання —
БУ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією.
Словник української мови в 11 томах