Словник української мови в 11 томах

бухкання

БУ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бухкання — бу́хкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бухкання — -я, с. Дія за знач. бухкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Наближалися вершники; загула, задвигтіла від бухкання копит земля (із журн.); З .. подвір'я долинуло глухе бухкання сокири: Родіон рубав на кормокухні дрова (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах