бухкати
БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бу́хати 1, 2.
І знову глухо бухкають розриви (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 530);
За ліском бухкали гармати (Панч, В дорозі, 1959, 60).
Словник української мови (СУМ-11)БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бу́хати 1, 2.
І знову глухо бухкають розриви (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 530);
За ліском бухкали гармати (Панч, В дорозі, 1959, 60).
Словник української мови (СУМ-11)