бідно

бі́дно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. бідно — Присл. до бідний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бідно — БІ́ДНО. Присл. до бі́дний 1, 2. Як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою – старою своєю матір'ю, а все бідно жили (Панас Мирний); Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом (М.  Словник української мови у 20 томах
3. бідно — БІ́ДНО. Присл. до бі́дний 1, 2. Як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою — старою своєю матір’ю, а все бідно жили (Мирний, II, 1954, 39); Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами...  Словник української мови в 11 томах