бідолака

бідола́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

бідняга

Значення в інших словниках

1. бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха.  Словник української мови у 20 томах
2. бідолака — див. бідний  Словник синонімів Вусика
3. бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха.  Словник української мови в 11 томах
4. бідолака — Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.  Словник української мови Грінченка