бідолака Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках бідолака — бідола́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідняга Орфографічний словник української мови бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови у 20 томах бідолака — див. бідний Словник синонімів Вусика бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови в 11 томах