Значення в інших словниках
-
бідолака —
бідола́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідняга
Орфографічний словник української мови
-
бідолака —
БІДОЛА́КА див. бідола́ха.
Словник української мови у 20 томах
-
бідолака —
БІДОЛА́КА див. бідола́ха.
Словник української мови в 11 томах
-
бідолака —
Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Словник української мови Грінченка