Значення в інших словниках
-
білогривий —
-а, -е. Який має світлу або сиву гриву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
білогривий —
БІЛОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має світлу або сиву гриву. По жону свою наречену Богдан їхав теж верхи, й дружки вели молодого білогривого жеребця обабіч за повіддя (І. Білик); * Образно. І десь летить зима полями на білогривому коні (В. Сосюра); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
білогривий —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
білогривий —
БІЛОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має світлу або сиву гриву. [Човен] підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах (Коцюб., І, 1955, 391); І десь летить зима полями на білогривому коні (Сос., Солов. далі, 1957, 20); *Образно. А з туману..
Словник української мови в 11 томах