білішати

білі́шати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. білішати — -ає, недок. Ставати, робитися білішім; світлішати. || Бліднути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б. Грінченко); // Бліднути.  Словник української мови у 20 томах
3. білішати — Білі́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Гр., І, 1963, 384); // Бліднути.  Словник української мови в 11 томах