1. Орфографічний словник української мови

білішати

білі́шати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білішати — -ає, недок. Ставати, робитися білішім; світлішати. || Бліднути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б. Грінченко); // Бліднути. Словник української мови у 20 томах
  3. білішати — Білі́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Гр., І, 1963, 384); // Бліднути. Словник української мови в 11 томах