білішати
білі́шати
-ає, недок.
Ставати, робитися білішім; світлішати.
|| Бліднути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білішати — білі́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б. Грінченко); // Бліднути. Словник української мови у 20 томах
- білішати — Білі́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Гр., І, 1963, 384); // Бліднути. Словник української мови в 11 томах