1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

білішати

Білі́шати, -шаю, -шаєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білішати — білі́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. білішати — -ає, недок. Ставати, робитися білішім; світлішати. || Бліднути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б. Грінченко); // Бліднути. Словник української мови у 20 томах
  4. білішати — БІЛІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Гр., І, 1963, 384); // Бліднути. Словник української мови в 11 томах