бісеня —
-яти, с. 1》 Зменш. до біс I 1). 2》 розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бісеня —
БІСЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш. до біс¹ 1. Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається (Марко Вовчок). 2. розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого. Кирило Сидоренко глянув на неї, усміхнувся – ну й бісеня, а очі ж які, золотаво-карі (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
бісеня —
див. хитрий; чорт
Словник синонімів Вусика
бісеня —
біс всели́вся (посели́вся) в кого. Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися.
Фразеологічний словник української мови
бісеня —
ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!...
Словник синонімів української мови
бісеня —
БІСЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш. до біс¹ 1. Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається (Вовчок, VI, 1956, 271). 2. розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого.
Словник української мови в 11 томах
бісеня —
Бісеня, -няти с. 1) Бѣсенокъ. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. І. 111. 2) Бранное: чертенокъ, бѣсенокъ.
Словник української мови Грінченка