Значення в інших словниках
-
вапняк —
[вапн’ак] -н'аку, м. (на) -н'аку
Орфоепічний словник української мови
-
вапняк —
Известняк — limestone — Kalkstein — осадова гiрська порода, що складається головним чином з кальциту з домiшками глинистого матерiалу, кремнезему, оксидiв залiза та iнших.
Гірничий енциклопедичний словник
-
вапняк —
-у, ч. Осадова, перев. морська, порода, яка містить карбонат кальцію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вапняк —
ВАПНЯ́К, у́, ч. Осадова гірська порода органічного, рідше хемогенного походження, яка перев. складається з карбонату кальцію. Над головою, з правої руки, нависали брили вапняку, громадилися старі, роз'їдені морськими прибоями скелі (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
вапняк —
Карбонатна осадова гірська порода органічного походження, пер. хіміч., що складається з кальциту; білий, жовтавий або сірий; дуже поширений; використовують як будівельний камінь, для виготовлення вапна, цементу, карбіду, соди; подрібнений — як мінеральне добриво.
Універсальний словник-енциклопедія
-
вапняк —
ВАПНЯ́К, у́, ч. Осадова, переважно морська порода, яка містить у собі вапно. Над головою, з правої руки, нависали брили вапняку, громадилися старі, роз’їдені морськими прибоями скелі (Смолич, V, 1959, 35); Вапняком, рудою наповняє [Орися] Звично величезні бункери (Шпорта, Запоріжці, 1952, 54).
Словник української мови в 11 томах
-
вапняк —
Вапняк, -ка м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Словник української мови Грінченка