Орфографічний словник української мови

ватка

ва́тка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ватка — -и, ж. Зменш. до вата. || Клаптик вати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ватка — ВА́ТКА, и, ж. Клаптик вати. Кохав хлопець деревце – підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (О. Донченко); Ішла [Оксана] до дзеркала і сердито душила на лобі чи підборідді поодинокі прищі. Спиняла кров ваткою з одеколоном (Валерій Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
  3. ватка — ВА́ТКА, и, ж. Зменш. до ва́та; // Клаптик вати. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, порізи) необхідно.. перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор..  Словник української мови в 11 томах