ватка
ВА́ТКА, и, ж. Зменш. до ва́та;
// Клаптик вати.
При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, порізи) необхідно.. перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23);
Кохав хлопець деревце — підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (Донч., VI, 1957, 140).
Словник української мови (СУМ-11)