Значення в інших словниках
-
ватка —
ва́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ватка —
ВА́ТКА, и, ж. Клаптик вати. Кохав хлопець деревце – підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (О. Донченко); Ішла [Оксана] до дзеркала і сердито душила на лобі чи підборідді поодинокі прищі. Спиняла кров ваткою з одеколоном (Валерій Шевчук).
Словник української мови у 20 томах
-
ватка —
ВА́ТКА, и, ж. Зменш. до ва́та; // Клаптик вати. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, порізи) необхідно.. перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор..
Словник української мови в 11 томах