ватка

ВА́ТКА, и, ж.

Клаптик вати.

Кохав хлопець деревце – підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (О. Донченко);

Ішла [Оксана] до дзеркала і сердито душила на лобі чи підборідді поодинокі прищі. Спиняла кров ваткою з одеколоном (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. ватка — ва́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ватка — -и, ж. Зменш. до вата. || Клаптик вати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ватка — ВА́ТКА, и, ж. Зменш. до ва́та; // Клаптик вати. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, порізи) необхідно.. перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор..  Словник української мови в 11 томах