вбік

вбік

прислівник

гля́нути вбік

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. вбік — ВБІК (УБІК) – В (У) БІК Вбік (убік), присл. В сторону від когось, чогось, у якийсь бік. Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (О.Донченко); Вакуленко сахнувся вбік (С.Журахович); Козаков одхилив голову вбік (О.  Літературне слововживання
2. вбік — (убік), присл. У напрямку від кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вбік — ВБІК (УБІ́К), присл. У сторону від кого-, чого-небудь. Зирк! а віз його далеченько – воли звернули вбік і пасуться (Марко Вовчок); Роман підійшов до матері й почав умовляти стару, дивлячись кудись убік неспокійними очима (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вбік — ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка).  Словник синонімів української мови
5. вбік — Вбік, присл. Доро́га поверта́ла вбік  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вбік — ВБІК (УБІ́К), присл. У сторону від кого-, чого-небудь. Зирк! а віз його далеченько — воли звернули вбік і пасуться (Вовчок, І, 1955, 351); Роман підійшов до матері й почав умовляти стару, дивлячись кудись убік неспокійними очима (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах