вередитися —
Вереди́тися: — голосно кричати [IV] — пиндючитися [X] — томитися [VI] — чванитися, пиндючитися [1]
Словник з творів Івана Франка
вередитися —
-джуся, -дишся, недок. 1》 Пас. до вередити. 2》 діал. Голосно кричати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вередитися —
ВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст. 1. Пас. до вереди́ти. * Образно. Спогадами вередяться старі рани. 2. діал. Голосно кричати. А нуте, хлопці, зв'яжіть їх обоє, зав'яжіть їм роти, щоб не вередилися (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
вередитися —
ВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. Пас. до вереди́ти. 2. діал. Голосно кричати. А нуте, хлопці, зв’яжіт[ь] їх обоє, зав’яжіт[ь] їм роти, щоб не вередилися (Фр., VIII, 1952, 161).
Словник української мови в 11 томах
вередитися —
Вередитися, -джуся, -дишся гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Словник української мови Грінченка