вередитися
ВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст.
1. Пас. до вереди́ти.
* Образно. Спогадами вередяться старі рани.
2. діал. Голосно кричати.
А нуте, хлопці, зв'яжіть їх обоє, зав'яжіть їм роти, щоб не вередилися (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)