вередитися
ВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок.
1. Пас. до вереди́ти.
2. діал. Голосно кричати.
А нуте, хлопці, зв’яжіт[ь] їх обоє, зав’яжіт[ь] їм роти, щоб не вередилися (Фр., VIII, 1952, 161).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок.
1. Пас. до вереди́ти.
2. діал. Голосно кричати.
А нуте, хлопці, зв’яжіт[ь] їх обоє, зав’яжіт[ь] їм роти, щоб не вередилися (Фр., VIII, 1952, 161).
Словник української мови (СУМ-11)