Орфографічний словник української мови

вертел

ве́ртел

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вертел — -а, ч., анат. Те саме, що вертлюг 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вертел — ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1. Йдучи поряд, обидва м'язи проходять під пахвинною зв'язкою на стегно і прикріплюються до малого вертела стегнової кістки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. вертел — ВЕРТЛЮ́Г (горб у верхній частині гомілкової кістки, до якого прикріплені м'язи стегна), ВЕ́РТЕЛ.  Словник синонімів української мови
  4. вертел — ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1.  Словник української мови в 11 томах