Значення в інших словниках
-
вертел —
ве́ртел іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вертел —
ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1. Йдучи поряд, обидва м'язи проходять під пахвинною зв'язкою на стегно і прикріплюються до малого вертела стегнової кістки (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
вертел —
ВЕРТЛЮ́Г (горб у верхній частині гомілкової кістки, до якого прикріплені м'язи стегна), ВЕ́РТЕЛ.
Словник синонімів української мови
-
вертел —
ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1.
Словник української мови в 11 томах