вертел

ВЕРТЛЮ́Г (горб у верхній частині гомілкової кістки, до якого прикріплені м'язи стегна), ВЕ́РТЕЛ.

Значення в інших словниках

1. вертел — ве́ртел іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вертел — -а, ч., анат. Те саме, що вертлюг 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертел — ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1. Йдучи поряд, обидва м'язи проходять під пахвинною зв'язкою на стегно і прикріплюються до малого вертела стегнової кістки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. вертел — ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1.  Словник української мови в 11 томах