вертіння

верті́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вертіння — -я, с. Дія за знач. вертіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вертіння — ВЕРТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. верті́ти. Від вертіння корби, від руху й сонця було страшенно душно, і з лиця доктора Рудольфа в апарат упало кілька крапель поту (В. Винниченко); Півник тепер бачив лише ту, що вибивала калаталом по бубону.  Словник української мови у 20 томах
3. вертіння — Верті́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вертіння — ВЕРТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. верті́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. вертіння — Вертіння, -ня с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.  Словник української мови Грінченка