вершниця

ве́ршниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. вершниця — -і. Жін. до вершник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав .. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (О.  Словник української мови у 20 томах
3. вершниця — ВЕ́РШНИЦЯ, і, ж. Жін. до ве́ршник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав.. і Шуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (Гончар, І, 1954, 414).  Словник української мови в 11 томах