вечірниця —
-і, ж., розм. 1》 Жін. до вечірник. 2》 Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вечірниця —
ВЕЧІ́РНИЦЯ¹, і, ж., розм. Жін. до вечі́рник. На посаду лаборанта прийняли студентку-вечірницю (з газ.). ВЕЧІ́РНИЦЯ², і, ж. 1. Ссавець родини кажанових із довгими загостреними крилами, який полює після заходу сонця.
Словник української мови у 20 томах
вечірниця —
ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Жін. до вечі́рник. 2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.
Словник української мови в 11 томах